§ 117. Знак оклику (!) - Найголовніші правила пунктуації - Український правопис - Каталог статей - Легка мова
Головна » Статті » Український правопис » Найголовніші правила пунктуації

§ 117. Знак оклику (!)

Знак оклику ставиться:

1. У кінці окличного речення:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
Тож тепера весна золота! (Леся Українка).

Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю! (Тичина).

Примітка 1. Знак оклику завжди ставиться в кінці речень, що мають у своєму складі слова як, який, що (то) за, скільки тощо (з значенням експресії), але не є підрядними:

Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих але часом і недосяжних проектів!(Коцюбинський).

На небокраї яка краса огнів сія! (Сосюра).

Він звів до Сагайди сіре змучене обличчя з великими сумними очима. Що то були за очі! (О. Гончар).

Примітка 2. Підвищена проти звичайної оклична інтонація передається двома або трьома знаками оклику:

Тельман говорить!
Слухайте, доли, слухайте, гори,
Слухай, Німеччино,
Тельман говорить!!! (Тельнюк).

2. У кінці окличного називного речення:

Рідний край! На світі немає нічого дорожчого за нього, за землю, яка породила тебе й виростила (Цюпа).

3. Після однослівних і поширених звертань, що вимовляються з виразною окличною інтонацією:

Україно! Ти в славній борні не одна (Рильський).

Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка).

Народе мій! Твоє буття затяте
В моїй крові затято клекотить!.. (Драч).

4. Після вигуків, а також слів так і ні, коли вони стоять на початку речення й вимовляються з виразною окличною інтонацією:

Ай! як тут гарно! (М. Коцюбинськнй).

Ой! Що це за сопілка? Чари! Чари! (Леся Українка).

— Гей! Піднімайтесь, хто сильний та дужий! (Довженко).

Мавка (спалахнула). Так! Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Леся Українка).

— Ні! Недобре зробив батько, — глухо якось, з протягом, почав Чіпка (Панас Мирний).

Примітка 1. Знак оклику вживається в середині речення, щоб підкреслити ефективність певних слів:

І ворогам не розтоптати — ні! —
Омитий кров’ю стяг наш трудівничий (Рильський).

Звичайно в таких випадках відповідні слова виділяються ще двома тире.

Примітка 2. Складна інтонація оклику — питання передається на письмі знаками ?! або !?:

Се ти, мій чарівниченьку?! (Леся Українка).

Де ж той світ!?
І де та правда!? Горе! Горе! (Шевченко).

— Для чого ж тоді на Ельбі поклали ви круглі голови?!—
Кричить нам у вічі земля (Б. Олійник).

5. У дужках у середині цитати або після неї для вияву ставлення (обурення, здивування, іронії тощо) автора до наведеного ним матеріалу:

На останньому пленумі ради СПУ [Спілки письменників України] були висловлені дві полярні сентенції. Один із промовців закликав колег «вирощувати курей» (!!), другий — «думати про вічність»(!?) (З газети).


Категорія: Найголовніші правила пунктуації | Додав: lemo (2012-02-07)
Переглядів: 758
Nota Bene
реклама
Вхід до сайта
Статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Післябукварик підручник 4 клас львівська говірка львівська ґвара літера ґ наголос підручник 1 клас Українська мова 2 клас підручник 3 клас підручник 5 клас підручник 6 клас Велика та мала літери в рубриках велика літера велика літера на початку цитати велика літера після двокрапки велика літера у власних назвах графічні скорочення орфографічні правила переносу підручник 2 клас правила переносу Технічні правила переносу знак наголосу іменники підручник 7 клас поділ іменників на відміни поділ іменників на групи відмінювання іменників зразки відмінювання іменників словник термінів словник-довідник словники морфеми синоніми стилістика російсько-український впевнений старт дошкільна освіта мова в дошкільному віці мовленнєвий розвиток програма розвитку дітей початкова освіта початкова школа кома український правопис мовознавчий словник мовознавчі терміни рідне слово Рідна мова

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Яндекс.Метрика