§ 8. Чергування О – І, Е – І - Літерні позначення звуків. Голосні - Український правопис - Каталог статей - Легка мова
Головна » Статті » Український правопис » Літерні позначення звуків. Голосні

§ 8. Чергування О – І, Е – І

1. У сучасній українській мові звуки о, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):

а) При словозміні: 

1) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь — коня, камінь — каменя, лід — льоду, мій — мого, сім — семи, устрій — устрою; ніч — ночі — ніччю, певність — певності — певністю, радість — радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені — осінню, у великому — у великім;

2) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів — слово, сіл — село;

3) батьків — батькового, батькова; братів — братового, братова; Василів — Василевого, Василева; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;

4) Канів — Канева, Київ — Києва, Фастів — Фастова, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова;

5) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;

6) бійся — боюся, стій — стояти;

7) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши — замела (замести); міг, мігши — можу (могла, могти); ніс, нісши — несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс, рісши — росла, рости.

б) При словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (пор. воля), кілля (пор. кола), підніжжя (пор. нога), подвір’я (пор.двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) та ін.

О, Е, що не переходять в І

2. О, е не переходять в і в закритому складі в таких випадках:

а) Коли ці звуки вставні або випадні: вікно — вікон, земля — земель, казка — казок, сотня — сотень; витер – витру, вітер — вітру, вогонь — вогню, день — дня, роздер — розідрати, смуток — смутку, сон — сну, травень — травня.

Примітка 1. В окремих словах при їх зміні о, е не випадають: лоб — лоба, мох — моху, рот — рота, лев — лева.

Примітка 2. За аналогією до форм книжок, казок маємо о між приголосними в родовому множини й від деяких іншомовних слів: арка — арок, марка — марок, папка — папок тощо, але: парт, форм, сакль та ін.

б) У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: торг — торгу, хорт — хорта, смерть — смерті, вовк — вовка, шовк — шовку.

Виняток: погірдний (пор. погорда).

в) У групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-, а також -еле-: город, мороз, подорож, порох, сторож; волос, солод; берег, перед, серед, через; зелень, пелех, шелест та ін.

Але: моріг, оборіг, поріг, сморід.

г) У родовому відмінку множини іменників середнього роду на -ення: значень (значення), положень (положення), тверджень (твердження), творень (творення).

д) В абревіатурах і в похідних утвореннях: спецназ, торгпред та ін.

е) У словах іншомовного походження: агроном, інженер, студент, том та ін.

Примітка. За аналогією з тими словами української мови, де є чергування о, е з і, таке чергування з’явилося й у деяких давно засвоєних словах іншомовного походження: Антін — Антона, ґніт — ґнота, колір — кольору, Прокіп — Прокопа; курінь — куреня, папір — паперу.

Відхилення в чергуванні О – І, Е – І

3. Є цілий ряд випадків, коли чергування о, е з і у відкритих і закритих складах відступає від наведених правил:

a) І наявне у відкритому складі в словах з вирівняною за іншими відмінками чи формами основою:

1) у формах називного відмінка однини: гребінець (гребінця), дзвінок (дзвінка, дзвінку, дзвінком), камінець (камінця), кіготь (кігтя), кілок (кілка), кінець (кінця), ніготь (нігтя), олівець (олівця), ремінець (ремінця), рівень (рівня), стіжок (стіжка), стрілець (стрільця), торгівець (торгівця), фахівець (фахівця) та ін.;

2) у формах родового відмінка множини: вікон (вікно), вічок (вічко), гілок (гілка), зірок (зірка), кілець (кільце), ліжок (ліжко), ніжок (ніжка, ніжки), пліток (плітка);

3) у зменшених формах іменників за аналогією до таких форм, як кіл — кілка, міст — містка, гірка (де і в закритому складі): кілочок, місточок, ніженька, гіронька; але слівце — словечко.

б) У групах -оро-, -оло-, -ере-о, е переходять в і:

1) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду (здебільшого з рухомим наголосом) і в похідних від них іменниках на -к(а) зі значенням зменшеності: борода — борід — борідка, борона — борін — борінка, голова — голів — голівка (і головка — з іншим значенням), сторона — сторін — сторінка, череда — черід — черідка;

2) у родовому відмінку множини іменників здебільшого середнього роду й відповідних зменшених іменниках: болото — боліт — болітце, ворота — воріт — ворітця, долото — доліт — долітце, але: дерево — дерев — деревце, джерело — джерел — джерельце;

3) у деяких похідних іменниках середнього роду з подовженим приголосним: бездоріжжя, Запоріжжя, підборіддя, роздоріжжя (але: лівобережжя, узбережжя), а також без подовження: безголів’я, поголів’я, хоч безголосся, повноголосся.

в) І в закритому складі виступає у формах чоловічого роду однини дієслів минулого часу й дієприслівників з повноголоссям, якщо відповідні форми жіночого та середнього роду однини й форма множини мають наголос на кінцевому складі: волік, волікши (волокти), зберіг, зберігши (зберегти), стеріг, стерігши (стерегти), бо: волокла, зберегла, стерегла; волокло, зберегло, стерегло та ін. Але: боров, колов, молов, полов, поров, бо: борола, колола, молола, полола, порола та ін.

г) У віддієслівних іменниках середнього роду на -ння і звичайно буває тільки під наголосом, а без наголосу е: носіння, ходіння; враження, завершення, збільшення, значення, пояснення. Але: варення (і варіння, варення — процес), вчення. Так само -ення, а не -іння мають іменники, похідні від слів з основою на -ен: наймення.

д) О, е наявні в закритому складі:

1) у непрямих відмінках іменників чоловічого роду з вирівняною за називним відмінком основою: борець — борця (борцеві, борцем та ін.), виборець — виборця, ловець — ловця, творець — творця; моток — мотка, носок — носка, паросток — паростка; водень — водню, котел — котла, орел — орла;

2) у повноголосних формах -оро-, -оло- зі сталим наголосом іменників переважно жіночого роду: колод (колодка), долонь (долонька), сорок, огорож, морок, нагород (від них немає зменшених форм з і). Але: доріг, доріжка, корів, корівка, беріз, берізка (проте березка — виткий бур’ян);

3) у родовому відмінку множини ряду іменників переважно жіночого роду: будов, вод, істот, основ, підпор, проб, субот, тополь (тополька), шкод; лелек, меж, озер (озерце), потреб, але: осіб, підків;

4) у прикметниках, утворених від власних імен на -ов (-ьов, -йов), -ев (-єв): Малишев — малишевський, Павлов — павловський. Але в прикметниках, утворених від власних імен на -ів (-їв), зберігається і (ї): Гаврилів — гаврилівський (див. ще § 113, п. 2);

5) у ряді префіксальних безсуфіксних іменників типу: затон, затор, переор, потоп (під впливом родового відмінка однини: затону, затору, переору, потопу); але звичайно потік, розгін, удій.

Зрідка, навпаки, під впливом називного відмінка однини і поширюється на решту форм: опік (родовий однини опіку);



6) під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності та в похідних утвореннях: діловод, діловодство, екскурсовод; водовоз; дровонос; хлібороб, хліборобство, чорнороб і т. ін. Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і: водопровід, газопровід, газопровідний, електропровід, трубопровід; у словах же зі складником -возо здебільшого зберігається: електровоз, лісовоз, тепловоз. Незалежно від семантики слова в словотвірних частинах -хід, -ріг виступає тільки і: всюдихід, місяцехід, пішохід, пішохідний, самохід, самохідний, стравохід, швидкохід, швидкохідний; козеріг іКозеріг (сузір’я), носоріг і т. ін.;

7) у ряді слів книжного й церковного походження та в похідних: Бог, верховний, виробництво, вирок, закон, законний, народ, народний, основний, потоп, прапор, пророк, словник, а також за традицією в деяких прізвищах: Артемовський, Боровиковський, Грабовський, Котляревський, Писемський і т. ін. Але: Вериківський, Желехівський, Миньківський.



Категорія: Літерні позначення звуків. Голосні | Додав: lemo (2012-02-06)
Переглядів: 951
Nota Bene
реклама
Вхід до сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Післябукварик підручник 4 клас львівська говірка львівська ґвара літера ґ наголос підручник 1 клас Українська мова 2 клас підручник 3 клас підручник 5 клас підручник 6 клас Велика та мала літери в рубриках велика літера велика літера на початку цитати велика літера після двокрапки велика літера у власних назвах графічні скорочення орфографічні правила переносу підручник 2 клас правила переносу Технічні правила переносу знак наголосу іменники підручник 7 клас поділ іменників на відміни поділ іменників на групи відмінювання іменників зразки відмінювання іменників словник термінів словник-довідник словники морфеми синоніми стилістика російсько-український впевнений старт дошкільна освіта мова в дошкільному віці мовленнєвий розвиток програма розвитку дітей початкова освіта початкова школа кома український правопис мовознавчий словник мовознавчі терміни рідне слово Рідна мова

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Яндекс.Метрика