- Діалектні - Словники - Каталог файлів - Легка мова
Головна » Файли » Словники » Діалектні

2012-03-04, 9:50 PM

аби́с - щоб, щоби
абштифіка́нт - залицяльник, прохач
аванту́ра - скандал
аґрафка - 1) шпилька; 2) подруга
ади́ - ось!, дивись!
а́зиль - біженець
а́йнбрух - пограбування (нім. Einbruch)
акаде́мус, акаде́мік - студент академії, університету
акомодуватися - звикати, пристосовуватися
акцептувати – 1) погоджувати; 2) наймати, приймати
аку́рат - 1) точно; 2) вчасно
аліво - та де там
а́ліяс - інакше
а́лярм – 1) тривога (нім. Alarm); 2) сигнал
алярмовий - негайний, невідкладний
алярмувати - тривожити
ама́нт - коханець
амара - повія
амбулянс - швидка допомога
анальфабе́та - неписьменний дурень (пол. analfabeta)
анґажувати - наймати, приймати
андрус - злодій
андру́ти - вафлі
а́нцуґ - одяг (нім. Anzug - гарнітур)
атра́кція – 1) атракціон; 2) взаємна привабливість - ?
аус - кінець, сідниці (нім. Aus)
ая́ - аякже
багно - болото
бади́ль мн. бадилє - бур’ян, бур'яни
ба́єр – брехня; баєр тиснути - брехати
Базя - Василина
Базьо - Василь
ба́йбус, бубас - немовля
ба́йґель - булка (чотиридільна)
байриш - пасмо волосся над чолом
байтлюва́ти - оббріхувати
байто́ла - лінь
бакфіш - підліток
бала́(я)мкатися - хитатися
бала́бух - тісто, що підійшло
балаґу́ла - візник
ба́лак - розмова
баламкатися - хитатися
балвату́нцьо - болван
балі́кати - балакати
ба́льон – 1) ґумовий м’яч; 2) повітряна куля
бамбетель – 1) кімнатна лавка зі спинкою; 2) дерев'яне ліжко/диван (набитий соломою як помякшувальною оббивкою)
ба́нда - оркестр
бандзьох, бандзюх - великий живіт (пивний)
банз - картопля
ба́нти - драбинка для курей: сидить когут на бантині та курку визирає
банува́ти – тужити, сумувати
баня́к - каструля
банячо́к - округлий капелюх
ба́нька - прикраса на ялинку
барабо́ля - картопля
ба́тяр - (угор. betyár) негідник, шахрай, шибеник, хуліган, шукач пригод
батярі́вка - шапка шибеника
батя́рня - збіговисько шибеників
ба́хір, ба́хур - дитина, хлопець
бахок - хлопець
бахори - діти
баю́ра - 1) калюжа; 2) горілка; 3) болото
бездрик – сонечко (комаха)
безхосе́нно - 1) безплатно; 2) задармо
бе́льбас - товстун, незґрабна людина
бе́льфер - учитель
бенькар - байстрюк
бере́лка - прикраса
бере́тка - берет
беса́ги - подвійний мішок через плече
бе́штати - сварити
бзду́ра – дурниця, нісенітниця: йому лиш бздури в голові
билблати - мовчати
біба - бенкет з великою кількістю алкоголю
бібки - екскременти тварини кулястої форми: бібки козячі
бібу́лка - папір, що вбирає вологу
бігаміста - двоєженець
бігме – 1) далебі; 2) божитися, клястися, присягатися
бі́мбер - самогон
бі́ня - дівчина
бісо(у)ва́тий - шалений
бйю́ро, бйю́рко - письмовий стіл
блатува́ти - залагоджувати
бли́зна - шрам, рубець від рани
блі́ндер - сліпий, сліпець
блюза - піджак
блят - кухонна плита
блятник - скупник краденого
бльонд - блондинка
бо́втати - перемішувати
бо́мбель - прищ
бомбо́ни - цукерки
бо́мок - ґедзь
бонґу - спирт
бо́ндзьо - живіт
борше – 1) колись; 2) швидше
брага (бражка) - розчин на самогон (або самогон)
бра́ма - 1) ворота; 2) під'їзд будинку
бра́мкар - воротар
бра́нжа - школярі
братру́ра – духова піч
бригідки - львівська в’язниця, заснована в колишньому монастирі Бригідок, який скасував імператор Йосип ІІ. Нині - обласний слідчий ізолятор УВС
бритва́нка – 1) металева форма для випікання хліба в печі; 2) хліб
бро́вар – 1) пивоварня; 2) пиво
бронзо́вий - коричневий
Бронця - Броніслава
Бронцьо - Броніслав
брусоватий - необтесаний
бу́да - школа
бу́дний - буденний, звичайний
бу́зя - личко
бу́йда - брехня
бу́льба - картопля
бульбас - дурень
бу́мцик - танці
бурити - розвалювати, руйнувати
бурми́ло – неосвічена, некультурна людина
бурці - бакенбарди
бу́сько - лелека: Бусько, бусько, принеси мені Маруську!
бухати - штовхати
бухач - злодій
бухт - булочка з начинкою
бу́шпан - самшит
бюро - письмовий стіл
вазо́нок - вазон
вайлува́тий - незграбний
вака́ції - канікули
вала́ндатися - тинятися без діла
вальок - 1) валок; 2) давно нечесане, скуйовджене волосся на голові
ва́ндер, ва́ндлер - мандрівка
ва́нтух - живіт
вар’ят - божевільний
ва́рґа - губа
ва́рґатий - губастий
варко́че, мн. варкочки - коса (косички)
варста́т - майстерня
ва́р'ят - божевільний
ва́р'ятунцьо - пришелепкуватий
васерва́га - рівень (техн.), ватерпас
васериця - вода
ватра - вогонь
ваха - варта
ва́хляж - віяло
вважєй - будь обережний
вегі́кул - віз, або вантажівка
вельон - фата молодої
вендли́ни - вудженина
вере́та - плед, тепле покривало
верета - полотно
ви́бздюраний - видуманий
вигинястий - спритний, вправний
ви́грати (когось) - мати сексуальний контакт
вида́йність - продуктивність
ви́лоїти - вичинити
ви́мантити - виманити
вимі́вка - виправдання
винни́ці - виноградники
виривати - втікати
вифрантитись - святково вдягнутися
вихо́док – вбиральня, туалет
вицє́чка - екскурсія, мандрівка
ви́циганити - випросити
відкнаятися - відчепитися
відфастриґува́тися - відчепитися, «відшитися»
ві́кт - харч
віктува́тись - харчуватись
ві́нда - ліфт
ві́нкель - 1) теслярський косинець з кутом 90°; 2) ріг вулиці; здибаємося на вінклю Фредри і Академічної
вінклю́вка - повія, яка стоїть на розі вулиць
Віська - Віслава, Вікторія
вітрі́вка - спортивна куртка
ві́ха - жердина
віц - жарт, анекдот
Влодко, Влодик, Влодзьо - Володимир
во́йско - армія
волувек - 1) пивна пляшка 2) пам'ятник Адаму Міцкевичу у Львові
волувок - олівець
воречок - кульок
воркати – 1) бурмотіти; 2) нарікати
встрентний - огидний
втраяти - багато їсти
втриняти - змушувати когось щось зробити
вудє-вудейка - ось тут
вуйко - 1) рідний брат матері 2) дядько
вуйцьо - пестлива форма вуйко
вурдитися - киснути
вутець - батько
вшитка - виточка
га́біт - ряса, одяг монахів
гадати - говорити
га́дра - сварлива жінка
гадюґа - злословець
газбу́лька - газована мінеральна вода
га́йту - прогулянка
га́йцер - помічник машиніста, кочегар
гайцо́вня - 1) паротяг; 2) котельня
гайцювати - розпалювати
га́ківка - хокей
галабурда - авантюра
галастра - збрід, зборисько, зібрання
галка - нижня спідниця
галузка - гілка
галю́кати - кричати на когось
галя - велика зала
га́льба - кухоль
гальоп - негайно
гальсбі́ндель - краватка
гальтува́ти - затримати
гаманити - красти
га́мати - їсти
ганделес - торговець
Гандзя - Ганна
гандричитися - сперечатися
гара – горілка, самогон
гарататися - битися
гарбар - кушнір
гарбата, гербата - трав’яний чай
гардиґа - старий будинок
гаукаж - адвокат
га́чик - кочерга
гвеньгати - капризувати
гвеньги - капризи
гебес - дурень
гебра - зборисько, збіговисько, банда
генде́лик - ятка, забігайлівка
гербата, гарбата - чай
герцпінкель - пестунчик
гесь - сюди
гет - 1) геть! 2) аж: У ті дощі потік сі розлив гет під саму хату
гиблюва́ти - стругати
ги́кавий - заїка
гиот - малий хлопець
гира - чуприна
гицкати - стрибати
глота - 1) тіснота; 2) натовп
глу́хман - глухий
гнилєк - 1) гниль, гнилий; 2) (зневажл.) про тяжко хвору людину
го – його: я го видів ше зраня
го́йкати - голосно кричати
го́йно - щедро
голєндрування - катання на ковзанах
голодриґа - обірванець
голота - львівські бомжі
гонор - честь
горі - над, поверх: як мій Бровко ми зобачив, аж став горі мноȳ скакати від радости
горо́д - парк, сквер, сад
горпина - огрядна жінка
горцi - начиння, посуд
госпіталь - лікарня
гостинець - кам’яна дорога, шлях
гоц - жарт
граблі - зневажл. руки: Ану, забрав від мене свої граблі, курвий сине!
гранадля - шилька для волосся
гранатовий - темно-синій
гранє́ - секс, статевий акт
грань - розпечене деревне вугілля
гра́ти ва́р'ята (не гра́й ва́р'ята) - прикидатись дурнем (не прикидайся дурнем)
гра́тися - займатися сексом
гратулювати - вітати
гризо́та - 1) проблема; 2) занепокоєння
гринь - дурень
груньо - грубіян
гузьдратися - тягнути час, баритися, копошитися
гуляйно́ґа - самокат
гуляти - танцювати
гуно - подвір'я
гуча́ти - швидко рости: ади, як на городі бадилє гучит!
гунцвот - негідник
ґазда - господар
ґалантий, ґалантний - елегантний
ґаляре́тка – желе, мармелад
ґаничити, ґанити - принижувати
ґанц - цілковито, повністю, все: мешти були ґанц нові
ґарнц - старовинна міра об'єму рідких речовин (3,28 л)
ґа́ці - штани
ґвер - гвинтівка (нім. Gewehr - зброя), рушниця
ґдуля – груша (плід щепленого дерева)
ґе́ґавка - горло, горлянка
ґелайза - кухоль (нім. Geleise)
ґелтуватися - бути поважним
ґе́ца - жарт
Ґєник - Євген
ґібіруватися - відлежуватися
ґілярдія - гайлярдія (квітка)
ґлянц - блиск
ґни́пак - тупий ніж
ґнипати - стояти на сторожі
ґніт - дитина
ґо́нґіль - нежить
ґраба - рука
ґра́йфнути - вкрасти
ґра́йфувати - красти
ґралі - вила для сіна
ґранато́вий - темно-синій
ґра́нда - 1) ганьба; 2) скандал, бійка
ґрат - старе авто
ґра́тіс - безплатно
ґратулювати - вітати
ґре́йцар - гріш
ґудз - вузол 
ґудзувати - плутувати
ґуфрува́ти - морщити
далекогляд – підзорна (далекоглядна) труба
Данка - Данута
дараба - пліт
дві́рець - вокзал
де́бра, де́бри - бездоріжжя
дедикувати - присвячувати
де́кувати - говорити грубо, нахабно
декуватися - ховатися
денник - щоденна газета
де́рти ла́ха - насміхатися
де́рти писок - позіхати
дефіля́да - 1) парад; 2) прогулянка
дечка - маленька діжка
джіґа́н - кайло
дзи́ґар - сигарета
дзиґарок - годинник
дзю́ня - дівчина
Дзюньо - Андрій
дзю́ра - діра
дзя́вкати - 1) ховати; 2) гавкати
дзяд – 1) поліцай; 2) бідна людина; 3) безпритульний
дзя́дзьо - дід
дзя́мдзя - той, хто поволі їсть
дзямдзяти - їсти поволі
диван - килим
дискретність - стриманість
дискретно - секретно
диспозиція - розпорядження
дід - жебрак
ділетка - бочка
дім академічний - студентський гуртожиток
дістати у сранє́ - бути битим по дупі
дітвак - дитина
до перде́лі - до нічого
дозе́мо - вертикально
дозорець - консьєрж, двірник
дообко́ла, доовко́ла  - довкола
Дорко - Теодор
драґо́нчик - хлястик
дра́нтя - старий одяг
дрантя́вий - старий, поганий
драпа́к - щітка для посуду
драпаки́ - ожина
драстичний – 1) рішучий; 2) крутий
драчки - дрібні бійки
дримбайло - старий чоловік
дри́пця - стара жінка
дри́станка - пронос
дро́нґаль - високий чоловік
друлити – 1) штовхати; 2) кинути
дру́мля - музичний інструмент
дру́шляк - дуршлаг
дубельтівка - рушниця з двома дулами
дужка - спідниця
дука - багач, впливова людина
ду́па - 1) частина тіла, на яку сідають; 2) жіночий статевий орган: Люська дала мені дупу; 3) жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення: О, та Нуська файна дупа; 4) про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою: Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вусів то є дупа; та з нього такий дупик, що страх; 5) Жінка, яка належить комусь іншому: чия то дупа? Стефкова? 6) у значенні спини: світ обернувсі до мене дупою; 7) взяти за дупу - до чогось примусити; 8) йому бракує тільки другої дупи - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока; 9) цілувати когось в дупу - підлизуватися; 10) в значенні освітлення - темно, як у мурина в дупі; 11) у значенні серця - це тішить мою дупу; аж ми жаль дупу стиснув  ; 12) добратися до чиєїсь дупи - поквитатися; 13) дупа волова, дупа з вухами, дупа засрана - нездара; 14) дупа з яйцями - про вольову жінку; 15) гризти дупу - нарікати на щось, шкодувати; 16) п'яний в дупу, п'яний в штири дупи; 17) виглядає, як дупа - про когось, хто зле виглядає.
дурх – 1) наскрізь; 2) просто
Дуська - Магдалина
душка - сукня
Едзьо - Едуард
емери́т - пенсіонер
емериту́ра - пенсія
ете́р - ефір
етери́чний – 1) делікатний; 2)повітряний
єде́н - один
єднако́вий - схожий, один і той самий
є́йко - яйце
єндза - 1) плакса; 2) ябеда
жарі́вка, жарівня - електрична лампочка
желі́зко - праска
живність - харчі
жилє́тка, жилєтко – 1) лезо (для гоління); 2) бритва
жирандоль - люстра
жльо́пати - пити великими ковтками
жовнір - солдат, воїн
жо́на - дружина
заб(е)здурно - безплатно
забава – вечірка: забава аж до раня!
забздзю́раний - завстиданий
забздітися - попасти у скрутне становище
забив’єм – забувати (форма «я забув»)
завди - завжди
завиванець - різновид десерту
завиток - сувій
завіша - гардина
заволока - бродяга, приблуда
загаманити - вкрасти
загирити - 1) загубити щось; 2) бездарно профукати щось
загудзльо́ваний - заплутаний
загумі́нок - 1) передмістя; 2) глушина
заґудзо́вуватися - заплутуватися
задекуватися - сховатися
заду́п'є - глушина
заєць - рулет з м’яса
зажа́линє - скарга
зазяпати - вразити красою
за́йдель - склянка
заіва́нити - вкрасти
закамарок - комора
закапелок - відшиб, на віддалі
за́кім - доки
закраска - кнопка на одязі
заливайко, заливайло - брехун
заліско - праска
замалюва́ти - вдарити
заморозник - холодильник
запи́хатися - засапатися
запідко́льки - під руку
запідпашки - під пахи
запорток - зіпсоване яйце (сірководень)
зафанду́ла - невправний, недотепа
зафра́єр - безплатно
зафрендити - потоваришувати
зафуркота́ти - зашуміти
захєріти - зневажл. захворіти
захоронка - 1) дитячий садок; 2) сиротинець
захоронок - притулок
захцянка - забаганка
зацофаний - загальмований
зацьма́каний - п’яний
зашпо́ртатися - перечепитися, заплутатися в чомусь
зба́бчитися – зморщитися: Моцька мала писок, як збабчене яблуко
збагру́бати - зіжмакати, зім'яти
збуй - 1) розбійник; 2) кремезний чоловік
збури́ти - розвалити, зруйнувати
зву́рдитися - скиснути
зграбний - стрункий
згробілий - запліснявілий
зди́банка - зустріч
здиба́тися - зустрітися
здохлєк - слабка людина
зе́гар, зе́гарок - наручний годинник
зеленчук - прикордонник
зелепу́ги, зелепу́хи - недозрілі фрукти
зело - бур’ян
землеви́д - мапа, карта місцевості
зец - бити
зиза дістати - стати косооким; перен. дуже сильно чомусь вразитись, надзвичайно здивуватись
зизоо́кий - косоокий
зі́хер – 1) точно; 2) обов’язково
злеополізува́тися - стати львів'янином
злив - умивальник
зліцито́ваний - проданий на аукціоні
золити - бити
Зоська - Софія
зреванжува́ти - віддячити
зу́па - суп
зяпати - вражати красою
йо́бкати - матюкатися
йойкати - нарікати
йо́лоп - дурень
їда́чка - губа
ї́джинє - пожива, страва
їздня́ - дорога
іванити - красти
і́ндекс - залікова книжка
інсу́ля - оселя
інте́нція - намір
інфа́мія - осуд, знеславлення
Ірця - Ірина
Іцик - Іцхак
кабат - жилетка з тканини
кавалє́р - залицяльник, молодий чоловік
кавалєрка - невеличка однокімнатна квартира
кав’яр - ікра
Казьо - Казимир
калаба́ня - калюжа
калаку́нь, калаку́ньо - телепень
каламація - замішання, збентеження
калапі́тра - голова
калапу́цькати, калапу́цати - розмішувати, замішувати
калісраки - кальсони; перен. короткі штори
каляфьори – капуста (цвітна)
ка́мениця, кам’яниця - цегляна, або мурована будівля
камізе́лька – жилет, безрукавка
камрат - товариш
канапа - див. бамбетель
канапка, канапелька - бутерброд
кант – 1) складка на штанях; 2) кут (стола)
канцір – 1) пістряк; 2) рак
капа́рити - погано щось робити
капейстра - віжки
ка́пцан - нікчемна людина
капцилі́ндер - капелюх
капшук - старий огірок
караба - кіт
карабеля - крива шабля
кара́бін - рушниця
карамболь - зіткнення, аварія
карафка - глек
кармана́для, кармена́для - котлета
картуз - кепка
касарня - казарма
касино - клуб
Каська - Катерина
катуляти - котити щось кругле
кауція - заклад
кацап – 1) дурень; 2) москаль
кацараба - кішка
кашкіт (кашкет) - кепка
каштелян - комендант
ква́дранс - чверть години: Зосю, котра година? - Квадранс на третю.
ква́рґель - сільський твердий солений сир
кварта – чашка (літрова)
квасна – 1) сіль; 2) ваніль
квасний - кислий
квестія - запитання
квота – гроші (певна сума)
квота - частка
келих - чарка
келі́шок - чарочка
кербер або цербер – вахтер, сторож
кертиця - кріт
кєли - грижа
кєрви - мн. від кров: Аби го керви позаливали!
ки́вати - дурити
кирея - плащ
кібелик - глечик
кі'біль - нічний горщик
кібіцувати - вболівати
кі́кати - дивитися
кікс - помилка
кілішок - склянка
кі́льо - кілограм
кімати - спати
кімак - кіл
кімати - спати
кіндзюравий, кундзюравий - кучерявий
кі́ндрус - пустун
кінол - ніс
кірити - пити
кіселиця - пісна страва на житній заквасці з буряків
кітка - кицька
кічка - городки (гра)
клави, клаваки - зуби, ікла
клаки - клубки пороху, пилу, пуху
кламство - брехня
клапати - тріпати
клапачка - рот
клевець - молоток
клейноди - коштовності
клемпа - погана жінка
клюб - клуб
клю́ски - варене тісто, галушки, макаронні вироби
кльо́зет - туалет
кльоц - дерев'яна колода
кльоцки - галушки
кльо́цок - пухкий малюк
кме́тьо - хитрун, спритний чоловік
кна́йпа - ресторанчик, забігайлівка, бар, пивна, кав’ярня, кафе
кна́яти – 1) їхати; 2) бігти
коби́с - якби ж ти
кобіта - жінка (заміжня)
коверла́к - великий килим
когу́т - півень
койдим – відважна людина
колдува́ти – 1) виглядати; 2) придивлятися
колєжа́нка – подруга, товаришка
коліяр - залізничник
колтунитися - лінуватися
колю́мна - стовп, колона
кольба - приклад у рушниці
комерс - забава
коміть - вниз
конку́ри - залицяння
коновка - відро
консумент - споживач
конто - рахунок
конфе́кція - готовий одяг
конфіту́ра - желеподібне варення
конфронтація - пізнання
ко́панка - футбол
копла́к - позашлюбна дитина
копула - церковна баня (купол)
ко́рба - ручка для обертання
корч - 1) судоми; 2) кущ
котвиця - якір
кофер - валіза
кофістрина – кухарка (шеф-повар)
коцмолюх - бруднуля
ко́цур - кіт
коцюрбатий – малий на зріст
кочкодан - неприємна особа
креде́нс – буфет, шафа зі скляними дверцятами
кремпуватися - стидатись
криж - полотно, сукно, шматок тканини
кри́жі - поперек
крижівка - капуста
криївка – сховище (таємне)
кримiнал - в’язниця
крис - капелюх з полями
кріяндолі - серпантин
кромка - скибка
кругольня - приміщення для гри в кеглі
куку на муню - придуркуватий
кулі - ноги
кулко - колесо
кульпарків - перен. психіатрична лікарня у Львові
кулявий - кульгавий
кульчик - сережка
кумати - розуміти
кумістрина – кухарка (шеф-повар)
ку́мпель - приятель
кунда - мерзотниця
кунірувати - крутити
куншт - майстерність
кунштовний – 1) вишуканий; 2) мистецький
куперта - конверт
ку́рва - повія
курвий син - негідник
ку́рвище - повія з великим стажем
курду́пель - низькорослий чоловік (зневажл.)
курєчка - куряче лайно
курча ляга - куряча срака (лайл.)
ку́тас - 1) собачий статевий орган; 2) чоловік (лайл.)
куфайка - 1) тепла куртка; 2) ватяник
ку́фер - 1) велика скриня; 2) валіза
кухель - кухоль
куцати - блювати
куця - свиня
ку́ча - мала темна кімната
кшталт - загал
ла́ба, лабе́га - лапа
лаба́тий - незґрабний
лазє́нка, лазни́чка - ванна кімната
лайдака - гультяй, розбишака
лапайду́х (лапідух) - військовий санітар
лахува́тися (дерти лаха) - насміхатися
лебе́рка - спортивна куртка
легінь - юнак
легітимація - посвідчення особистості
лепе́та - голова
Лесик - Олександр
летовище - аеропорт
летун - пілот
лєгомі́на - шоколадне морозиво
лєгуміна (лягуміна) - десерт
лє́цта курва - дешева неохайна і брудна повія
лєцтий - бридкий
лєчни́й - страшний на вигляд, негарний
ли́жка - ложка
ли́скати - блискати
ли́та - багатий чоловік
літосе́рдя - милосердя
ліцита́ція - аукціон
лоїти - вичиняти
локаль - ресторан
локатор - винаймач
лорнет - бінокль
лорнети - окуляри
лупенді́й - обірванець, голодранець
лутава - сіно, пізно скошеної восени трави
Любко - Любомир
лю́рати - пісяти
лю́стро - дзеркало
лю́фа - дуло, ствол рушниці
лю́фт - щілина, зазор
люфтува́ти - провітрювати
ля́ґер - вистояне пиво
ля́ля - маленька дівчинка
ляфіри́нда - вулична дівка, повія
льо́каль - 1) шинок; 2) квартира
льокато́ри – квартиранти, мешканці
льо́ля – 1) дівчина; 2) довга жіноча сорочка
льорне́та - бінокль
льосува́ння - жеребкування
м’ясарня - ковбасний цех
мавпішон – мавпа
магніфіка - красуня
магулянка - бійка
магуляти - бити
маґель, маґельниця - пристосування для прасування
маґлювати - прасувати
маґніфі́ка - вельможна пані
мад́зьґи - пюре
майстершти́к - зразок, взірець
ма́йтки (майтале́пи, майточки) – труси
майталеси – труси до колін
майхер - ніж
макабра - потвора
макабричний - жахливий
макаґі́ґи - солодощі з топленого цукру
маківка - голова
макі́тра - груб. голова
маланка - молода дівчина
малімони - малюнки
малювати - бити
ма́льта - штукатурний розчин: як не бдеш сі вчити, курвий сине, то будеш мальту місити!
ма́мця - приємна літня жінка
манджати - мандрувати
мандибурка - картопля
мане́лі - 1) дрібниці; 2) речі: ану, забирай свої манелі і гет у чорту маму!
мантель - плащ, пальто
мантика́птус - дивак
мантиле́па - неохайна жінка
Манцьо - Матвій
марґінальний - пересічний
марґінес - поля
марина́рка - піджак
маркотний - сумний
маркотність - ніяковість
мармуля́да - варення
мармуро́к - кекс
марципан - делікатес
масакрувати - псувати, спотворювати
масний - жирний
мато́лок - некмітливий чоловік, дурень
мату́ра - атестат про середню освіту
маціцький - малесенький
мацькатий - огрядний
мацькатися - бабратися
ма́цько - 1) живіт; 2) відгодований кіт
мацько - живіт
мацьора - стара повія, господиня борделю
машинґве́р (машінґве́р) - автомат (зброя)
ме́ґати - втікати
ментикаптус - дивак
метати - кидати
мецена́с - адвокат
мециї - делікатеси
меция - щось незвично вишукане, бажане
ме́шти – черевики, туфлі (взуття, що сягає кісточок)
мигати - втікати
микати - рвати
мики́тити - обдурювати, збивати з пантелику
митка - 1) ганчірка для миття посуду; 2) пліткарка
миція - ідеал
мишіґіне - несповна розуму
міґлянц - спритна людина
мізерія - салат
мікрус - малюк
мімікрувати - копіювати, наслідувати
мішкулянція - мішанина
міш-маш, мішмаш – мішанина, суміш
мішунк – 1) бійка; 2) суміш, мішанина
мло́сно - нудно
мнє́цкати - чавити
мокляки - болотиста місцевість
мокрє́к - мокро
моняк - гріш
мо́ньо, монько - молоко
морва - шовковиця
морді́вня - забігайлівка
мо́рдувати - мучити, катувати
моровиця - епідемія
москалик - оселедець
мотлохати - 1) копирсатись, порпатися; 2) заморочуватися безперспективним заняттям
моторо́вий - водій трамваю
Моцька - Марія
мудрагель - хитра людина
мудьо́ – 1) відлюдник; 2) мовчун
мулик - муляр
му́рґа – нахаба: мурґи з чорним піднебінням
му́рин - негр
мурми́ло - похмура, понура людина
мурмура́ндо - спів через ніс, мугикання
мустеру́нок - вишкіл
на бланк (набланк) - без плаща (пальта)
на галь-паль - поспіхом
на гра́нди - силоміць, зі скандалом
на лінкс - їхати «зайцем»
на мус - під примусом
навої - витки (на обмотці двигуна)
нагаль-паль - у поспіху
на́гла кров - інсульт
на́гла поміч - швидка медична допомога
наглий - швидкий
нагні́тка - мозоль
надибати - знайти
найдух - байстрюк
нака́слик, нака́стлик - нічна шафка
наки́ваний - обдурений
наки́вати - обдурити
накладанці - бутерброди
налінкс - їхати «зайцем»
нана́шка - хрещена мати
нана́шко - хрещений батько
наобко́ло - навколо
нарваний - нахабний
на́рти - лижі
нару́чє - в'язанка (дров)
насерматири - прокляття (характеризує попередньо сказане)
нахапати - назбирати
начиня - посуд
нежґраба - незграбна людина
незда́лий - нікчемний
не́ндза - 1) нужда; 2) біда: нендза дзядовска
нендзний - нікчемний
ни́кати - шукати
ні з писка мови ні з дупи перду - ні риба ні м'ясо
ніц - нічого
но-о-о! - так, авжеж
ногавиця - штанина
но́цник - нічний горщик
Нуська - Ганна
ню́нька - безпорадний
об(о)ро́нець - захистник (у футболі)
оберліхт - кватирка
оберха́бка - хабар
обзира́ти - оглядати
обійстя - подвір’я
облаз - гола стрімка скеля
обрус - скатертина
обсирати - обмовляти
обца́си - підбори
о́бшівка - комір
овоч - фрукт
о́ґер - чиряк
оґєр - жеребець
одір - некастрований кінь
оказія - нагода
Олько - Олег
ондуля́ція - завивка
опанування - витримка
опанча - широкий плащ 
опатрувати - обробити рану
опінія - твердження
ордина́ція - кабінет лікаря
о́сти - риб’ячі кістки
отвира́ти - відкривати
офе́рма - незґраба
офе́рта - пропозиція
п’єц - піч
павуз - рубель
па(м)пуля́стий - повнолиций
пазно́гці - нігті
пампу́лі, папулі - повні (товсті) щоки
пампухи - пончики
пан Е́дзьо - туалет
пано́влє, пано́вля – панове (звертання)
панто́флі - капці
па́па - 1) руберойд; 2) кірза
папа́ - бувайте
папенде́кель - картон
папільотки - бігуді
папка - кашоподібне місиво
папляти - говорити дурниці безперестанку
папуля - щока
параграф - ціпок
паркан - стоячий комірець
парцелювати - розподіляти
парцеля - ділянка землі
парцеляція - розподіл землі під забудову
паршєк - людина погана
паскарі - спекулянти, перекупники краденого (продавали заборонений, контрабандний, чи крадений товар з-під поли, чіпляючи його на паску)
пате́льня - сковорода
патериця - палиця
патичкуватися - зволікати
пахняр - ніс
пацалиха - забава
пацє́ - порося
пацка - 1) удар; 2) тріпачка для вбивання мух
пацка - удар
пацлаватий - товстомордий
пацюк - свиня
паця - порося
пацьорки – 1) мереживо; 2) намисто
паштала́кати - теревенити
па́ща - рот
пащекува́ти - неґречно говорити
педалі - ноги
педантерія - педантичність
пе́лехи - довге волосся, патли
перекинчик - зміна варти
перекицки - перекидатися
періщити - сильно вдаряти, бити, падати: Закім дотелепалисмо до хати, уперіщив такий дощ, аж майтки ми намокли
петрати - розумітися на чомусь
петрушкувати - бути одиноким
пивниця - підвал
пилосот - пилосмок
пипка - соска
пироги - вареники
пискува́ти - неґречно говорити
пи́сок - морда
під - горище
під хайром - під присягою, «слово чести»
підлизайло - підлиза
підфрувайка - підліток
пі́нда - дівчина-підліток
піпстики - плавки
пі́пчити - натискати
піро́гі - вареники
піто́лко - мало шанована людина
пішінґер - вафельний торт-перекладанець
плюсква - суперечка, розбрат
плян - план
пляцки - деруни, картопляники
пля́цок - 1) солодкий пиріг; 2) корж; 3) щось плескате
побережник - лісник
повала - стеля
повило - повидло
повіцувати - пожартувати
поводя́ни - постраждалі від повені
повседніти - байдужіти
погласкати - пестити
поготівля - аварійна служба
подевко - відро
позе́мо - горизонтально
покій - кімната
полапка - мишоловка
поледенок - обід
полігу́тко - потихеньку
полікер - поліцай
полошити - страшити
поля́рес, поля́руш - гаманець
помарніти - схуднути
помпки - 1) шорти; 2) сімейні труси
пописуватися - хизуватися
порадички - помідори
порохотяг - пилосмок
по́ртки - штани
постерунко́вий - дільничний
поташ - сода
потира́йко - безпритульний
поти́рча - невдаха
потра́ва - страва
потрафити - змогти
правди́вий - справжній
пра́жити - 1) смажити; 2) варити; 3) сильно бити
преферк - преферанс
прецель – 1) бублик; 2) розсіл
прецлі - розсіл
прєтати - прибирати
прикляйструвати - приліпити
приліпка - окраєць хліба
принука - заохочення
причі - нари, в'язниця
пришпилити - причепити
промотор - покровитель
Пронько - Прокоп
проплi - лупа
прохід - прогулянка, мандрівка
прощацький - примітивний
пруга - шрам
псєчка - бліда поганка
психа - люстро, обрамлене в раму, з прикріпленими до неї шухлядками
псо́ти - збитки
пструг - розсіл
пстру́г - форель
публіка - повія
пуделко - коробочка
пудло - ящик
пулярес - гаманець
пустий - нечемний
пу́тня - відро
пуцува́ти – 1) чистити до блиску; 2) прямувати
пуцюрина - чоловічі статеві органи
пшияцюлка - шпилька
ради́рка, рада́рка - ґумка для витирання
радше - краще
ра́йдати - довго розмовляти
райзува́ти - 1) подорожувати; 2) їздити туда-сюда (від нім. Reisen - подорожувати)
ра́ло - лице
ра́нтка (рандка) – побачення, зустріч
рапа́тий - шорсткий
ра́та - частина належної платні
ратункове поготовє - швидка допомога
реванжувати - дякувати
ревізія - обшук
ре́вія - показ
реґіме́нт - полк (нім. Regiment)
ре́йвах - 1) розгардіяш, безлад; 2) істерика
рекомпенса́та - відшкодування
ремісувати - зіграти в нічию
респе́кт - повага
респекта́ція - вшанування
рестора́ція - ресторан
рефектар – їдальня, трапезна
рефо́рми - довгі теплі труси
рехт – правильність, мати рацію
ригати - кашляти
риж - рис
рило - лице
риль - лопата
риму́нда - зла жінка
ри́нва - водостічна труба
ри́нка - 1) каструля; 2) сковорода
ри́ншток - рів, каналізація
рипатися - шарпатися
риска́ль - штикова лопата
риськати  - копати, рити
рихтувати - 1) готувати, 2) ремонтувати
ри́цькати - копати
різу́ля - різник
рі́кцуґ - відступ, відхід
рі́щє - хмиз
ровер - велосипед
роздибенди - гуляння
розкі́шниця - жіночий статевий орган
ро́йтак - людина з вогняно-рудим волоссям
рондель – 1) сковорідка; 2) каструля з довгою ручкою
ропу́ха - перен. огрядна, товста жінка
рубити - працювати
рудера - бордель, притон
ружа - троянда
Рулька - Руслана
Рулько - Руслан
ру́мбарбар - ревень
румегати - жувати
руп'є́чє - дрантя, старий подертий одяг
ру́ра – 1) труба; 2) духова піч; 3) кінець
рурка - плойка
салама́ха - суміш
салі́на - копальня солі
са́ля - великий зал
са́льва - салют, залп
сальо́н - вітальня
свірк - дивак
свіркувати – втрачати розум
святити - бити
селедець - 1) оселедець; 2) краватка
селядиновий - їдучо салатово-блакитний
се́рвус – 1) львівське вітання; 2) студент
Сильвестра - Новий рік
сильвета - силует
сирена - русалка
сирому́дрий – хитра людина
сирохма́н - жебрак, бідна людина
сікор - годинник
скавзувати - осоромлювати
скапцані́ти - зійти нанівець
скарловатіти - виродитися
скікати – скакати, стрибати
скіла - пес
склеп - магазин
скок - обкрадання квартири
скрипти - 1) друковані навчальні посібники; 2) рукописи
слемиза́льниця - неохайна господиня
сліпаки́ - розм. очі
слічний - гарний
слічньоток - краса, щось гарне
сло́їк - скляна банка
сльо́та - слякотиння
смага - горілка
смарка́чка - хустинка до носа
смаровоз, шміровоз - бруднуля
смарувати - змащувати
смитрати - красти
смича - собачий повідок
смок - дракон
смо́лавець - сопляк
смо́ли - соплі
собачити - сварити
сотний - великий
спанє - сон, сонливість, спати
спа́цер - пішохідна прогулянка
спацерувати - гуляти
специфіндер - спритник
спіжарня - винокурня
спо́дні - штани
споро - багато
спринджина - пружина
спухляк - товстун
срайта́сьма - туалетний папір
сракопа́д - ожеледиця
сракотлу́к - зневаж. вчитель
срали мухи - весна буде - вираз недовіри до чогось
сранє́-бзджинє́ - 1) марудна робота; 2) пуста балаканина 3) волокита
сра́ч - розгардіяш, безпорядок
срачка - 1) пронос; 2) екстрена робота
Сруль - Ізраїль
стани́к - бюстгальтер
станійолі - харчова фольга
старушок - старенький чоловік
статечний - пристойний
Стефка - Стефанія
стирка, стиранка - 1) рушничок або ганчірка для витирання поверхонь на кухні; 2) повія
стік - умивальник
стільничка – 1) поверхня столу; 2)дощечка для нарізання
стометрі́вка - проспект Свободи у Львові
стопка - запобіжник
стравоспи́с - меню
страхопу́д - 1) лякливий, страхополох; 2) опудало, постраховище
стрик - зашморг
стрипці - шматки, клапті
стрих - горище
стрільба - рушниця
стругайло - двірник
струдель - рулет
студенина - холодець
студня - криниця
стуль писок - замовкни!
суко́нка - сукенка
су́мер - хліб
сутери́ни - підвальне житло
суфіт - стеля
схаб - солонина
сю́пати - сідати
та йой! - стандартний вигук на початку речення. Так часто вживався довоєнними львів’янами, що мешканці інших міст жартома називали їх «тайойками».
табльо́ - спільна фотографія
таде - нi (заперечення)
та́кой - однак
тала́патися - плескатися (у воді)
тамуватий - маломовний
таньо - дешево
тараба́нитися - тяжко йти
тасє́мка - стрічка
та́ца - таця, піднос
текту́ра - картон
тектуровий - картонний
теле́патися - трястися; ледве дотелепатися - ледве дійти
терко - тертушка
термінатор - помічник майстра
терпентина - скипидар
терціян - шкільний сторож
те́та - тітка
тиньк - штукатурка
тирпати - потрясати
тицувати - жартувати
тлущ - жир
толерувати - стримуватись
Тонько - Антон
то́ри - колія
трансакція - оборудка
тра́фити - попасти
трафитисі - зустрітися
трафу́нок - випадок
траяти - їсти багато
трема - страх
тримбу́лька - маленька зелена цибуля
тримудка - комод
тринґельд - чайові
три́ндатися - 1) переїжджати; 2) ходити без цілі
триндіти, тириндіти - теревенити
трочок - стрічка
трускавка - полуниця
ту́ман вісімнайцєтий - тупак
тумани́ти - дурити
тунтавий - дурний
тургати - совати, тягати
тя́гом - постійно
убора - подвір’я
увиха́тися - метушитися
ужиткі́вець - користувач
уздрови́сько - курорт
ульотка - листівка
упоминок - подарунок
у́рвиско - 1) урвище; 2) прямовисна скеля
урвитель - бешкетник
у́рльоп - відпустка
фóльга - відлига
фа́були - повні щічки
фа́йка - люлька
фа́йно - добре
фа́йрант - кінець робочого дня
файтала́па - невмілий, недоладний, безголовий
файталат - нехлюй, недбала людина
фалюва́ти - йти
фальба́на - складка
фальба́нка - призібрана смужка на одягу
фа́мула - сім’я
фа́на - хоругва, прапор
фанфарон - хвалько
фармація - аптека
фарфо́цлі - лахміття
фасо́ля - квасоля
фастри́ґа - намічене ниткою місце на одягу
фастриґува́ти - намічати ниткою місце на одягу
фасува́ти - діставати
фа́фрати - невиразно говорити
фафулястий - повнолиций
фа́цет - розм. чоловік
фа́цка - удар
фе́лєр - помилка (нім. Fehler)
фе́рії - канікули
фертик - кінець
фе́ртіґ - готовий (нім. fertig)
фест - 1) чудовий; 2) швидко
фестин - святкова забава, свято
фестини - 1) святкова забава; 2) фестиваль
фйо́ли - дивацтва, неадекватні вчинки
фиркатися - нечемно висловлювати незадоволення
фист - сильно
фі́ґі - 1) інжир; 2) трусики-бікіні
фіґлі-міґлі - викрутаси
філіжа́нка - горнятко, чашка
фіпштик - хвалько
фі́ра - віз
фіра́нка - штора
фі́рман – візник, шофер
фі́си
 - ноги
фі́фак - спритна людина
флеґма - слиз
фляга - харкотиння
фля́ки - нутрощі
фля́мма - дівчина
фольга - відлига
фо́рікер - нападник (у футболі)
форікува́ти - атакувати
фортекля́п - фортепіано
фортеп’ян - фортепіано
фо́са - рів
фотель - крісло
фраєр – 1) хвалько; 2) недосвічена людина
фра́йда - 1) радість; 2) забава
фра́нца - сифіліс
француватий - божевільний
Франьо - Франц
френзлі - торочки
фриґати - їсти
фризі́єр - перукар
фризу́ра - зачіска
фронт - перше місце, попереду
фузея - зброя
фузі́я – рушниця, гармата
фу́льга - відлига
фундувати – 1) виставляти; 2) платити за когось
фуня́стий - надутий
фу́ньо - зарозумілий
фурдиґа́рня - в’язниця, буцегарня
фурєти - кидати
фуркати - 1) дмухати; 2) злоститися на когось
фуркати - дмухати
фуркотати - шуміти
фурт – 1) конче; 2) надалі; 3) постійно; 4) обов’язково
футро - хутро
хабази́ - бур’яни
хабал - бур’ян
ха́баль - прихильник, залицяльник
хабліна - безформне м’ясо
хавіра - помешкання
ха́йдер - жидівська школа
халабу́да - хата
халу́па - 1) хата; 2) помешкання
харитативний - добродійний
ха́ркатися - сваритися
хатра́к - поліцейський агент
хатра́нка - поліцейська облава
хє́рити - хворіти
хи́лкати - колисати
хідни́к - тротуар
хі́рити - пити горілку
хі́рний - п’яний
хі́рус - пияк
хованє - виховання
ховзельниця - ожеледиця
хойці - йдемо, йди до мене (сюди): 1) хойці зо мнов на маркети йдемо зі мною на базар; 2) хойці ту ходи сюда
хосе́н - користь
хоснува́ти - користуватись
хохля, кохля – ополоник, черпак
хрини́чити - 1) спати; 2) лінуватися
цва́єр - двійка
цвайкепеле – мудра людина
цва́нціґер - дрібна монета (два австрійські талери)
цвик - буряк
цвібак - бісквіт
цвікер - окуляри
цеду́лка - записка
цент - гріш
цепака - хам
церата - шмата з грубої тканини
церкати - доїти
церувати - зашивати
цигаро, дзигаро - цигарка, сигарета
цизо́рик (цезорик) - складаний ніж
цимбергай - гра на столі монетами у ворота
ци́мес - щось дуже добре, смачне
циферблат - обличчя
цівка - потік
цізорик (цезорик) - ніж
ціхутко - тихенько
цо́фати - рухатись (давати) назад
цофнути - відступити
цукерня - кондитерська
цукорок - цукерка
цукриця - діабет
цу́рє - 1) дрантя; 2) подертий, дірявий одяг
цю́няти - пісяти
цюпа - в’язниця
цюпцятися - займатися сексом
цюрі́к - 1) назад; 2) повертатись
цю́рка - чоловічий статевий орган
цю́храти - грати на музичному інструменті
цьма́ка - нічний метелик
цьмакати - пити горілку
цьомати - цілувати
цьотка - менструація, місячні: цьотка приїхала - гранє не буде
цьотка, цьоця - тітка
цьоця-дрипця - старенька жінка
черепаха - підозрілий тип
чиншівка - орендоване житло 
чоколядка - шоколадка
чунєти - дрімати
чуркало - джерело
чухратися - дряпатися
шалапу́та – бездумна людина
ша́лик - шарф
шалний - бісоватий
шалюва́ти - 1) закривати жалюзями; 2) оббивати вагонкою
шантрапа - нехлюйська жінка
шапокля́к - капелюх
шаромужник - прохач
шац - гарний
шваґро - дівер
швайця - груба, довга голка
шва́рц - паста для взуття
швидри́га - швець
швиргу́ля - швець
шві́мки - труси-плавки
швіцу́вати - важко працювати
шереговець - рядовий
ши́мон - двірник
ши́пка - тріска
ші́стак - 10 грошів
шканди́ба - зла і негарна жінка
шкарадний - 1) неохайний; 2) облупаний, кособокий
шкварки - підсмажений бекон
шкі́ра - дівчина
шкі́ц - ескіз
шкло - скло
шкраб - учень молодшого класу 
шкут - малюк
шлюс - кінець, завершення: шлюс, Параню - по коханю!
шлю́фка - петелька для ремінця або поясу на одягу
шляба́на - широка лавка
шля́йфи - ковзани
шляк трафив - лайка - 'щоб тебе спаралізувало' чи 'кулаком вдарило'.
шлякува́ти - проклинати
шлямува́ти - промивати
шля́фрок - 1) нічний халат; 2) піжама; 3) домашній халат
Шльомко - Шломо
шмата - 1) ганчірка; 2) непорядна жінка
шмельц - 1) непотріб; 2) обрізки, обривки
шміз’єрка - домашня сукенка
шмінка – помада: шмінка до варгулі - панєнка йде на гулі
шмір - мастило
шміровоз - замазура, бруднуля
шмондзя, шмондя - нехлюйська жінка
шмуляти - ходити
шнадалавий - заморений, виснажений
шно́бель - ніс
шо́па - стайня
шпаґа - велика голка
шпанегля - кнопка для прикріплювання паперу і т. ін.
шпанувати - натягати
шпараґі́вка - спаржева квасоля
шпараґус - аспарагус
шпарувати - заощаджувати, збирати кошти або що інше
шпацерувати (шпацирувати) - прогулюватись
шпацірґанґ, шпацер - прогулянка
шперка - сало
шпиталь - лікарня
шпі́ляти - грати
шпо́ндер – 1) почеревина, грудинка; 2) бекон
шпортати – рити, ритися в чомусь
шпре́хати - говорити
шпурт - швидкий біг
шраги - конструкція для пиляння дерева
шрайбува́ти - писати
шруботяг - викрутка
штайгувати - швидко йти
штайфувати - крохмалити
штане́ти - штани
шти́вний - стоячий (комір)
шти́ляти - кульгати
штимува́ти - погоджуватися
штинь - сморід
шти́ри - чотири
шті́мунг - добрий настрій
штінк - сморід
штре́ка - колія
штрика - залізниця
штубацький - 1) неакуратний, неохайний, недбалий; 2) дитячий
штудерний - хитрий
шту́ка - мистецтво
шту́рк(х)ати - штовхати
штурпа́к - 1) неосвічена людина; 2) телепень
шу́бер - засувка для комина
шум - піна в каструлі
шурґа́вка - повсякденний одяг
шу́фля - совок, совкова лопата
шуфляда - шухляда
Щепцьо - Степан
щипка - тріска
юж - вже
Юзя - Юзефа
Юзьо - Йосиф
ю́хтити - красти
я́бко - яблуко
я́ндрус - відчайдух, хуліган, авантурник
ярина - овочі
Ясьо, Ясик - Іван
яфена - чорниця

 


Львівською гварою запитання "як твоє ім'я" - як сі називаєш? У відповідь можна почути, щось типу: Стефко Дронгаль. Стефко - це Стефан, а от Дронгаль - це не прізвище, а прізвисько, придомок львівською гварою. Тобто, так цього батяра кличуть на львівських вулицях. А щоб дізнатися прізвище людини, слід запитувати: як сі пишеш? - тобто, як ти записаний у метриці (свідоцтві про народження). Львівські пані часто називали одна одну не за ім'ям, чи прізвищем, а за фахом чоловіка, наприклад: пані пустерункова, пані майстерова, пані інжінерова. Також часто "ожіночнювали" прізвище чоловіка - наприклад: Ганна Короп звалася Нуська Коропова, а Софія Базів звалася Зоська Базьова і т.п.

Категорія: Діалектні | Додав: lemo | Теги: львівська говірка, львівська ґвара
Переглядів: 6508 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Nota Bene
реклама
Вхід до сайта
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Післябукварик підручник 4 клас львівська говірка львівська ґвара літера ґ наголос підручник 1 клас Українська мова 2 клас підручник 3 клас підручник 5 клас підручник 6 клас Велика та мала літери в рубриках велика літера велика літера на початку цитати велика літера після двокрапки велика літера у власних назвах графічні скорочення орфографічні правила переносу підручник 2 клас правила переносу Технічні правила переносу знак наголосу іменники підручник 7 клас поділ іменників на відміни поділ іменників на групи відмінювання іменників зразки відмінювання іменників словник термінів словник-довідник словники морфеми синоніми стилістика російсько-український впевнений старт дошкільна освіта мова в дошкільному віці мовленнєвий розвиток програма розвитку дітей початкова освіта початкова школа кома український правопис мовознавчий словник мовознавчі терміни рідне слово Рідна мова

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Яндекс.Метрика