Легка мова - Вислови про мову

 

Споконвіку було Слово 
(вислови відомих людей, афоризми про мову, мовлення й слово)
 
  • А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди (Тарас Шевченко).
  • Англія та Америка - це дві країни, що розділені однією мовою (Джордж Бернард Шоу).
  • Багато говорити і багато сказати не є те саме (Софокл).
  • Барвистість одвічна народної мови — це щось невимовне, прекрасне, казкове: і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях — солов’їна (Павло Усенко). 
  • Безсмертя народу — у його мові (Чингіз Айтматов). 
  • Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить (Олександр Олесь). 
  • Було щастя, були чвари, —
    Все те геть пішло:
    І як сонце із-за хмари
    Рідне слово ізійшло (Амвросій Метлинський).
  • Від слова до слова людина іноді йде все життя (Станіслав Єжи Лєц).
  • Відсутність думок не заважає бути однодумцями (Олександр Фюрстенберг).
  • Відтворити до кінця історію хоч би одного слова — означає стати причетним до розкриття таємниці всієї людської мови і мислення (Василь Абаєв). 
  • Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова (Ілля Рєпін).
  • Вщухає суєтна тривога.
    І в небесах я бачу Бога,
    І Боже слово на землі (Іван Світличний).
  • Гармонія думки й слова— це дуже важливе та навіть часто вирішальне питання... (Василь Ключевський).
  • Гарна мова надає пристойну форму навіть дурним думкам (Вільгельм Швебель).
  • Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чайковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови (Дмитро Павличко).
  • Говорити доречно краще, ніж говорити красномовно (Бальтасар Грасіан).
  • Гостру думку слід подавати тупим кінцем уперед (Данило Рудий).
  • Граматика панує навіть над царями (Жан Мольєр).
  • Де мало слів, там вагу вони мають (Вільям Шекспір).
  • Державна мова – це діалект, за яким стоїть армія й поліція (Бодуен де Куртене).
  • Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла (Микола Гоголь).
  • Для вивчення мови значно важливішою є вільна допитливість, аніж грізна необхідність (Святий Августин).
  • Добре виражена думка звучить розумно всіма мовами (Джон Драйден).
  • Доля мови не може залежати від свавілля тієї чи іншої особи. У мови є хоронитель надійний і вірний: це її ж власний дух, геній (Віссаріон Бєлінський).
  • Достатньо, щоб слова передавали смисл (Конфуцій).
  • Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність. Бо наша мова — це ми, українці, — добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів... (З кн. «Мова і нація»). 
  • З народних дум те слово постає... (Платон Воронько).
  • Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).
  • Знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замка (Вольтер).
  • Жодне висловлене слово не приносило стільки користі, скільки безліч невисловлених (Плутарх).
  • Коли забув ти рідну мову,
    Яка б та мова не була
    — 
    Ти втратив корінь і основу
    Ти обчухрав себе дотла (Дмитро Білоус).
  • Коли слово не б'є, то і палиця не допоможе (Сократ).
  • Кому мова слухняна, той часто мовчить (Станіслав Єжи Лєц).
  • Комунікативна функція — це локомотив історії мови (Борис Серебренников). 
  • Кордони моєї мови означають кордони мого світу (Людвіг Відгенштайн).
  • Краще залишатись мовчазним, аби всі думали, що ти дурень, ніж почати говорити і не залишити сумнівів щодо цього (Авраам Лінкольн).
  • Легше оптом заперечити, ніж детально довести (Ірина Вільде).
  • Людина має схильність спілкуватися з собі подібними, тому що в такому стані більше почуває себе людиною (Іммануїл Кант). 
  • Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови (Ольга Яремко).
  • Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови (Павло Мовчан).
  • Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити і шістдесят років, щоб навчитися тримати язик за зубами (Ліон Фейхтвангер).
  • Межі моєї мови означають межі мого світу (Людвіг Вітгенштейн).
  • Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (Максим Рильський)
  • Мова — головне знаряддя соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в соціальну, у члена певного суспільства. Мова бере участь у творенні людини (З кн. «Мова і нація»). 
  • Мова — духовне багатство народу (Василь Сухомлинський).
  • Мова— одяг думок (Семюель Джонсон).
  • Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною (Кіндрат Крапива).
  • Мова — це глибина тисячоліть (Микита Шумило).
  • Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її (Олесь Гончар).
  • Мова — це засіб переносити ідеї з мого до твого мозку, не прибігаючи до хірургії (Марк Амідон).
  • Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація (Юліан Дзерович).
  • Мова — це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь (Ральф Валдо Емерсон).
  • Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу (Олександр Олесь).
  • Мова — це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування (Іван Огієнко).
  • Мова, позбувшись ідеального, перестає бути творцем матеріального (Ніна Велехова).
  • Мова видобувається з мислення, як метал із руди (Олександр Смирницький). 
  • Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (Василь Голобородько).
  • Мова є вікова праця цілого покоління (Володимир Даль).
  • Мова є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя (Петро Панч).
  • Мова є машина, і не слід допускати, щоб пружини її рипіли (Антуан Ривароль).
  • Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає (Хосе-Марія Арце).
  • Мова має два потужні крила, які дають їй повнокровне життя: океан слів і граматику (Іван Вихованець).
  • Мова має поетичну природу, навіть окреме слово — це «малий твір мистецтва» (Г.Глінц).
  • Мова не піде в ногу з освітою, не буде відповідати сучасним вимогам, якщо їй не дадуть можливості виробитись зі свого соку і кореня, перебродити на своїх дріжджах (Володимир Даль).
  • Мова росте елементарно, разом з душею народу (Іван Франко).
  • Мова та слова— гілка та листя серця й свідчать про те, сухе чи зелене воно (Антоніо Перес).
  • Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злетіла в небо? Мово! Течеш ти вічно й вільно. Безжальний час не владний над тобою (За Павлом Загребельним). 
  • Мову ревниво оберігають мовознавці — невтомні творці граматики і словників (Іван Вихованець). 
  • Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої (Павло Тичина).
  • Моральність людини видно в її ставленні до слова (Лев Толстой).
  • Найбільша розкіш на світі — це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент-Екзюпері).
  • Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).
  • Найдосконаліша мова та, яка висловлює найбільшу кількість понять найменшою кількістю слів (П'єр Буаст).
  • Найперше— музика у слові! (Поль Верлен).
  • Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце (Генріх Лаубе).
  • Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Павел Шафарик).
  • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку в них відбирають мову (Ліна Костенко).
  • Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою (Феофан Прокопович).
  • Не будьте рабом слів (Карлайл Карлейль).
  • Не дайте нав'язати собі свободи слова раніше свободи думки! (Станіслав Єжи Лєц).
  • Не завжди говори те, що знаєш, але знай завжди, що говориш (Клавдій).
  • Не знаючи інших мов, ніколи не зрозумієш мовчання іноземців (Станіслав Єжи Лєц).
  • Не пускайте слів попереду думок. Адже висловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце. Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок, на геройство (Іван Вихованець). 
  • Немає магії сильнішої, ніж магія слів (Анатоль Франс).
  • Новотвори — і свідомі, й несвідомі, аби щасливі — це фермент у мові, запорука її розвитку, цвіту й буяння (Максим Рильський). 
  • Ну що б, здавалося, слова...
    Слова та голос
    — більш нічого.
    А серце б'ється — ожива,
    Як їх почує!.. (Тарас Шевченко)
  • Обережність у словах вище за красномовність (Френсіс Бекон).
  • Остерігайся вишуканої мови. Мова має бути проста й витончена (Антон Чехов).
  • Пізнання мови — це пізнання народу, його єства, його душі, його витоків та історичних шляхів — усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лише до того, хто являє собою особистість — своєрідну і неповторну. Годі розраховувати на пошану інших тому, хто не має поваги сам до себе (З кн. «Мова і нація»).
  • Повнота слів — це повнота світу (Павло Мовчан).
  • Поезія - це не "кращі слова в кращому порядку", це - вища форма існування мови (Йосип Бродський).
  • Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків (Костянтин Ушинський).
  • Поки живе мова — житиме й народ як національність (Іван Огієнко). 
  • Потворних мов не існує. Я слухаю кожну мову так, наче вона - єдина, а коли я чую про мову, що зникає, це спустошує мене так само, наче йдеться про загибель Землі (Еліас Канетті).
  • Потрібно виховувати в собі смак до хорошої мови, як виховують смак до гравюр, хорошої музики (Антон Чехов).
  • Приймаю, доле, все без скарги,
    без вагань,
    Лиш збережи, молю, мого єства
    основу —
    Моє, оплачене поневірянням, слово... (Григорій Кочур)
  • Про епоху більше говорять ті слова, які не вживають, ніж ті, якими зловживають (Станіслав Єжи Лєц).
  • Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння (Юрій Мушкетик).
  • Раби — це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе (Оксана Пахльовська). 
  • Рідна мова — мати єдності, батько громадянства і сторож держави (Мікалоюс Даукша).
  • Рідна мова— це музика й малювання (Дмитро Овсянико-Куликовський).
  • Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (Василь Захарченко).
  • Рідна мова на чужині ще милішою стає (Павло Грабовський).
  • Розсудливий висновок полягає у тому, що мови є "складними" в обратній залежності від сили мотиваціії вивчити їх (Рег Гіндлі).
  • Розум людини краще оцінювати за її питаннями, ніж за її відповідями (Ж. Левіс).
  • Сім'я вже ж вільна і нова.
    Та тільки мати ледь жива.
    Вона була б і вмерла вже не раз,
    Та все питає, і на смертнім ложі, —
    а де ж те Слово, що його Тарас
    коло людей поставив на сторожі?! (Ліна Костенко).
  • Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ). 
  • Скільки української мовної території, стільки й української державності (Іван Заєць).
  • Словники — музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться (Степан Пушик).
  • Слова — теж вчинки (Анатоль Франс).
  • Слова — це листя на дереві мови, і якщо якесь листя падає, то інше займає його місце (Джон Френч).
  • Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята (Ліна Костенко).
  • Слово — відлуння думки (Гюстав Флобер).
  • Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (Максим Рильський).
  • Слово — прізвище думки тепер, а частіше — її псевдонім (Ліна Костенко). 
  • Слово — то мудрості промінь,
    слово — то думка людська (Олена Пчілка).
  • Слово — це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним — велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим взірцем так, щоб з-під ваших рук виходила тільки краса (Василь Сухомлинський). 
  • Слово є вчинок (Лев Толстой).
  • Слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає (Мішель де Монтень).
  • Слово, чому ти не твердая криця,
    що серед бою так ясно іскриться?
    Чом ти не гострий, безжалісний меч,
    Той, що здійма вражі голови з плеч? (Леся Українка).
  • Споконвіку було Слово (Старий Завіт)
  • Так споконвіку, як і кожна мова.
    Вона була у світлі, в Бога-слова,
    І ось про світло свідчити прийшла (Тетяна Майданович).
  • Те, що кожен має право навчитися читати, надовго псує не лише письмо, а й думку (Фрідріх Ніцше).
  • "Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть” (Ліна Костенко).
  • Ти постаєш в ясній обнові,
    як пісня, линеш, рідне слово.
    Ти наше диво калинове,
    кохана материнська мово!
  • Тих небагатьох, хто говорить правильно, сприймають як диваків і чужаків; власне, у юрбі вони й самі почуваються діаспорою (Віталій Радчук).
  • Той, хто подорожує до іншої країни без найменшого знання мови, їде не у подорож, а до школи (Френсіс Бекон).
  • У всі часи багатство мови й ораторське мистецтво йшли поруч (Антон Чехов).
  • У кожному слові приховано жар,
    та кожне потрібно, мов шибку протерти,
    аби не пристала олжа, як іржа (Павло Мовчан).
  • Українська мова не бідна, не вульгарна... Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душі нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі (Дмитро Павличко).
  • ...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна (Дмитро Луценко).
  • Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші (Евлія Челебі).
  • Усякий чує лише те, що розуміє (Плавт).
  • Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів (Павло Тичина).
  • Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова (Володимир Солоухін).
  • Хто не знає іноземних мов, той нічого не тямить і в своїй рідній мові (Йоганн Гете).
  • Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини (Йоганн Ґотфрід Гердер).
  • Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова (Леся Українка).
  • Хто ясно думає, той ясно і говорить (Нікола Буало).
  • Ця мова, відома під іменем руської, мала великий вплив на витворення нашої (російської) мови вищого світу й літератури: відомо, що Ломоносов учився по граматиці Мелеті Смотрицького і вивчив напам’ять "Псалтир”, перекладений на вірші, Симеона Полоцького. Руська мова була значно обробленішою, аніж письмова мова великої Росії; на ній писано багато книг, на котрі відчувалась потреба і в Москві; притому ж кращі проповідники нашої першої половини ХVІІІ віку були малоросіяни (українці) і хоча намагались писати по-російськи, себто по-словенськи, та не могли не вносити в свої твори елементів рідного слова (Микола Костомаров).
  • Час минає, а сказане слово залишається (Лев Толстой).
  • Читати - означає думати чужою головою замість власної (Артур Шопенгауер).
  • Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена (Вольтер).
  • Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову (Карл Маркс).
  • Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Франсуа Вольтер).
  • Чую мови барвистий розмай
    Щиро радуюсь кожному слову,
     Говори мені, серце втішай –
     Чути хочу чаруючу мову (Расул Гамзатов).
  • Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами (Павло Загребельний).
  • Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку (Лев Толстой).
  • Я засуджую не слова, ці добірні й коштовні глеки, а те вино омани, яке підносять нам у них п'яні вчителі (Святий Августин).
  • Я знаю: мова мамина – свята
    В ній вічний, незнищений дух свободи,
    Її плекали душі і вуста – мільярдів.
    Це – жива вода народу (Микола Адаменко).
  • Я розмовляю іспанською з Богом, італійською - з жінками, французькою - з чоловіками, а німецькою - зі своєю собакою (Імператор Карл V).
  • "Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?” (Михайло Коцюбинський).
  • Як гул століть, як шум віків,
    Як бурі подих
    — рідна мова,
    Вишневих ніжних пелюстків,
    Сурма походу світанкова,
    Неволі стогін, волі спів,
    Життя духовного основа (Максим Рильський).
  • Як добре на душі,
    коли нема боязні
    за слово праведне,
    що визріло в тобі... (Дмитро Павличко).
  • Яке прекрасне рідне слово! Воно — не світ, а всі світи (Володимир Сосюра).
  • Яке то щастя — мати мову, якою створено «Кобзар»! Оту святу, многовікову — наш найдорожчий Божий дар! (Володимир Квітневий).
  • Якщо б римляни вивчали всі винятки з правил своєї граматики, то в них не лишилось би часу на підкорення світу (Генріх Гейне).
  • Якщо ви розмовляєте з людиною мовою, яку вона розуміє, — слова досягають її голови. Якщо ви розмовляєте з людиною її мовою, то слова досягають серця (Нельсон Мандела).

 

Nota Bene
реклама
Вхід до сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
21 лютого Міжнародний день рідної мови мадам Мадемуазель Франція есперанто Післябукварик підручник 4 клас львівська говірка львівська ґвара літера ґ наголос підручник 1 клас Українська мова 2 клас підручник 3 клас підручник 5 клас підручник 6 клас Велика та мала літери в рубриках велика літера велика літера на початку цитати велика літера після двокрапки велика літера у власних назвах графічні скорочення орфографічні правила переносу підручник 2 клас правила переносу Технічні правила переносу знак наголосу іменники підручник 7 клас поділ іменників на відміни поділ іменників на групи відмінювання іменників зразки відмінювання іменників словник термінів словник-довідник словники морфеми синоніми стилістика російсько-український впевнений старт дошкільна освіта мова в дошкільному віці мовленнєвий розвиток програма розвитку дітей початкова освіта початкова школа кома український правопис мовознавчий словник мовознавчі терміни рідне слово Рідна мова

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Яндекс.Метрика