Легка мова - Літера ґ

Літера «Ґ» (ґе, ге з гачком (гичкою)) — позначає проривний задньоязиковий приголосний (аналогічний англійському «g» чи російському «г»). Назва літери вживається як іменник середнього роду: велике Ґ, мале ґ. Літера використовується у власне українських та давно запозичених словах (ґава, ґанок, ґедзь, ґрати, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, ґелґати, ґирлиґа та ін.), а також у класичному правописі білоруської мови та в циганській абетці діалекту російських циган.

У праслов'янській мові всі слова вимовлялися з [ґ]. З часом у деяких слов'янських мовах (українській, білоруській, чеській, словацькій, верхньолужицькій) він перейшов у гортанний задньоязиковий приголосний [г]. Звук [ґ] залишився у деяких українських словах, згодом в українську мову почали потрапляти іншомовні слова і виникла потреба відтворювати цей проривний [ґ].

У пам'ятках староукраїнської мови з XIV ст. він передавався на письмі буквосполученням «кг» (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови). У XIX ст. на цю давню традицію вже орієнтувалися лише поодинокі автори — Олексій Павловський у першій граматиці живої української мови (1818), С. Писаржевський (1840), видавці альманаху «Молодик» (1843), «Записок» Південно-західного відділу Російського географічного товариства (1873) та видавець Іван Бецький (1843).

Також існував варіант запису цього звука через запозичену з латинської абетки літеру «g»(gраты, gроно, проgресъ, Gанжа, Gалаgанъ). У XIХ ст. цю літеру вживали Амвросій Метлинський (1839), Левко Боровиковський («Байки й прибаютки», 1852), Пантелеймон Куліш («Граматка», 1857), видавці журналу «Основа» (1861—1862), упорядник збірника «Українські приказки, прислів'я і таке інше» М. Номис (1864). Останнім прихильником цього варіанту запису був харківський літератор М. Лободовський, який 1910 р. обстоював латинську літеру, бо «і чепурна, і навчає чужої мови букву». Свої окремі, нетрадиційні знаки пропонували, щоправда безуспішно, Микола Гатцук, Каленик Шейковський.

Особливе написання ґ вперше застосовується в Пересопницькому Євангелії (1556-61). У 1619 році її вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй "Граматиці" (1616), запозичивши курсивний різновид грецької гамми (γ), яку в західноєвропейській та польській традиціях вимовляли як проривний звук. Буква використовувалась і в «Лексиконі» Памви Беринди (1627) — ґвалтъ, ґезъ, ґузы, педаґоґъ, румиґаю.

В українській писемності на позначення проривного задньоязикового звука літера ґ вживалася з перервами: у XVIII - поч. XX ст. (до 1905 року) у підросійській Україні не вживалася, тому що була відсутня в гражданській азбуці, введеній в Росії 1708 р. Літера ґ передбачалася желехівкою, використовувалась у словнику Б. Гринченка, рекомендувалась "Найголовнішими правилами українського правопису" (1921) та правописом 1928 року. В 1933 році з ідеологічних міркувань її було вилучено з української абетки. Літеру поновили у 3-му виданні "Українського правопису" (1990), і тепер вона має п’яте місце в українській абетці, використовується при класифікаційних позначеннях і означає "п’ятий".


СЛОВНИК-ДОВІДНИК ВЖИВАННЯ ЛІТЕРИ Ґ

Nota Bene
реклама
Вхід до сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Післябукварик підручник 4 клас львівська говірка львівська ґвара літера ґ наголос підручник 1 клас Українська мова 2 клас підручник 3 клас підручник 5 клас підручник 6 клас Велика та мала літери в рубриках велика літера велика літера на початку цитати велика літера після двокрапки велика літера у власних назвах графічні скорочення орфографічні правила переносу підручник 2 клас правила переносу Технічні правила переносу знак наголосу іменники підручник 7 клас поділ іменників на відміни поділ іменників на групи відмінювання іменників зразки відмінювання іменників словник термінів словник-довідник словники морфеми синоніми стилістика російсько-український впевнений старт дошкільна освіта мова в дошкільному віці мовленнєвий розвиток програма розвитку дітей початкова освіта початкова школа кома український правопис мовознавчий словник мовознавчі терміни рідне слово Рідна мова

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Яндекс.Метрика