Легка мова - Державний стандарт початкової загальної освіти (продовження)

початок

Мови національних меншин вивчаються у школах України на різних засадах: як мови навчання, як окремі предмети, факультативні курси тощо. Державні стандарти стосуються двох основних варіантів: мови навчання та мови, яка вивчається як окремий предмет у школі з іншою мовою викладання.

Особливістю державних стандартів з мов національних меншин є те, що вони узагальнено визначають основні характеристики (мета, завдання, змістові лінії) шкільного навчання різних мов. Конкретизація, змістове наповнення цих характеристик має бути забезпечене навчальними програмами з кожної мови окремо.

1. Метою навчання мов національних меншин у школі є формування й розвиток:

уміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, прилучення до культури народу - носія певної мови, ефективно застосовувати різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), володіти культурою спілкування в поліетнічному середовищі;

знань про мову як основу формування й розвитку мовленнєвих навичок;

етнічної самосвідомості учнів, а також патріотичних почуттів, громадянської свідомості, розуміння своєї причетності до Українського народу, поваги до державної мови, до інших мов і культур насамперед тих, що функціонують в Україні;

критичного мислення, вміння формувати власний погляд на той чи інший предмет, зіставляти його з іншими поглядами, поважати їх;

навичок етики поведінки, естетичних відчуттів.

2. Завданнями навчання мов національних меншин є:

розширення, активізація словникового запасу учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відображають реалії життя народу, особливості життєвого досвіду, історії, мистецтва;

формування та розвиток граматичних навичок (утворення форм слова, побудова словосполучень, речень, поєднання речень у висловлюванні), орфоепічних, графічних та орфографічних умінь і навичок, техніки читання та письма;

набуття уміння здійснювати елементарний мовний аналіз: розділяти слово на склади та на звуки, визначати наголос, порівнювати вимову й написання слова, усвідомлювати певні особливості граматичної форми слова, побудови речення (у межах, визначених програмами для відповідного типу мовного курсу);

формування та розвиток умінь, необхідних для сприймання та побудови тексту: розрізнювати окремі елементи змісту, розуміти причиново-наслідкові зв'язки, головну думку тексту в процесі слухання і читання; планувати своє висловлювання з урахуванням комунікативного завдання, відповідно добирати мовні засоби, будувати усний та письмовий текст; додержуватися правил мовленнєвої поведінки, мовленнєвого етикету, що мають національну специфіку;

набуття уміння порівнювати, розрізнювати мовні явища (вимову, значення, форму слова, побудову речення тощо) української та інших мов; контролювати свою мовну поведінку, запобігати змішуванню мов.

3. Зміст кожного мовного курсу визначається за такими основними лініями:

комунікативною;

лінгвістичною;

лінгвонародознавчою.

Мова шкільного навчання


Зміст освітньої галузі

 Результат навчання

Комунікативна лінія

Аудіювання

Сприймання на слух, розуміння текстів, що належать до різних жанрів, стилів, типів мовлення, ступінь складності яких відповідає віковим особливостям учнів та етапу навчання 


уміти уважно слухати текст, розуміти, запам'ятовувати з одного прослухування його фактичний зміст, визначати тему та головну думку твору, розрізнювати основну та додаткову інформацію; помічати особливості художньої форми; розрізнювати твори, що належать до різних жанрів, типів мовлення (у визначених програмою межах), висловлювати власну думку про зміст, форму, персонажів твору, враховувати різні погляди на той самий предмет 

Говоріння

Відтворення, переказ зразкових текстів; побудова діалогічних та монологічних текстів різних жанрів, стилів, типів мовлення 


уміти виразно декламувати вивчені напам'ять твори, переказувати прослухані чи прочитані твори (детально, вибірково, стисло), створювати діалогічні та монологічні тексти з урахуванням ситуації спілкування та комунікативного завдання; висловлювати власну думку, зважувати різні погляди на предмет обговорення; реалізувати певний задум висловлювання, не відходячи від теми, дотримуючись норм літературної мови, правил мовленнєвої поведінки; додержуватися правил мовленнєвого етикету, визначених народною традицією, а також етики спілкування з носіями інших мов, культур; критично оцінювати власне висловлювання, вдосконалювати його 

Читання

Формування, розвиток техніки читання вголос та мовчки, розуміння самостійно прочитаних текстів, що належать до різних родів літератури, жанрів, стилів, типів мовлення 


уміти читати вголос та мовчки за визначеними програмою нормативами; розуміти, запам'ятовувати фактичний зміст, аналізувати побудову твору, визначати тему та головну думку прочитаного, ставлення автора до подій, персонажів твору; оцінювати художні достоїнства твору; формувати власну думку про самостійно прочитаний текст; бачити зв'язок твору із власним життєвим досвідом; уміти самостійно працювати з книгою, знаходити необхідний матеріал у бібліотеці (користуючись каталогами, показчиками тощо), розрізнювати твори, що належать до різних родів літератури, жанрів, типів мовлення; віршовані та прозові твори 

Письмо

Формування графічних навичок, техніки письма, навичок правопису, культури оформлення письмової роботи. Побудова текстів у писемній формі 


володіти технікою письма за визначеними програмою нормативами; вміти списувати, писати з пам'яті та перевіряти написане; писати під диктовку текст, орфографічна та правописна складність якого визначена відповідною програмою; письмово переказувати текст певного типу та обсягу, самостійно будувати писемний текст, висловлювати на письмі власну думку про певну подію, ситуацію, прочитаний твір тощо; вдосконалювати написане 

Відомості про мовлення

Усне і писемне мовлення, діалог та монолог. Ситуація спілкування (предмет мовлення, адресат, мета). Етика мовлення. Національні стереотипи мовленнєвої поведінки 


розуміти особливості усного і писемного мовлення, необхідність враховувати вимоги до них у побудові власних висловлювань; дотримуватися правил етики мовлення, враховувати національні стереотипи мовленнєвої поведінки, бути толерантним у спілкуванні з носіями інших мов і культур




Лінгвістична лінія

Мова як найважливіший засіб спілкування і пізнання. Рідна, державна та інші мови 

розуміти значення мови у житті людей, існування у світі різних мов, необхідність добре знати рідну, державну та інші мови 

Звуки і букви

Смислорозрізнювальна роль звуків мови. Звукова система мови. Складоподіл. Наголос. Правила вимови. Позначення звуків буквами. Алфавіт 


уміти ділити слово на склади, на звуки, визначати наголос у слові; розрізнювати на слух, правильно вимовляти голосні та приголосні звуки, дзвінкі й глухі приголосні та інші групи звуків, що становлять звукову систему певної мови; додержуватися правил вимови звуків у слові; вміти позначати звуки слова на письмі буквами; знати алфавіт; уміти знаходити слово в алфавітних списках; бачити подібність і відмінність у звуковій та графічній системах рідної та української мови; стежити за своєю вимовою, дотримуватися правил позначення звуків на письмі 

Лексика. Фразеологія

Значення слова. Однозначні та багатозначні слова. Синоніми, антоніми, омоніми. Звуконаслідувальні слова. Тематичні групи слів.



Найбільш уживані усталені вирази, їх значення, використання. Словники різних типів 


розуміти значення найвживаніших слів (а також окремих значень багатозначного слова), усталених виразів; добирати до слова, усталеного виразу їх синоніми, антоніми; тлумачити їх значення (у нескладних випадках);

уміти помічати в прослуханому або прочитаному тексті слова, усталені вирази які відрізняються особливою точністю, виразністю, образністю; правильно, доречно вживати слова різних тематичних груп, усталені вирази в усному та писемному мовленні; бачити подібність і відмінність у відтінках, обсязі значення слів рідної та української мови; вміти контролювати свою мовну поведінку в слововживанні; користуватися словниками для школярів (орфографічним, тлумачним та іншими) 

Будова слова. Словотвір

Значущі частини слова, їх роль; творення слів за допомогою префіксів, суфіксів та інших частин слова. Зв'язок значення слова із значенням окремих його частин 


усвідомлювати будову слова, роль значущих частин слова; вміти з'ясовувати значення слова шляхом спостереження за будовою, значенням окремих його частин; утворювати слова з даних значущих частин слова, пояснювати їх значення; здійснювати (у нескладних випадках) розбір слова за будовою; бачити подібне та відмінне у будові слова рідної та української мов 

Частини мови

Загальне поняття про слово як частину мови: значення, граматичні ознаки, роль у реченні. Форми слова. Роль значущих частин слова в утворенні граматичних форм. Різноманітність лексичного значення слів, що належать до тієї чи іншої частини мови 


уміти розпізнавати слова, що належать до тієї чи іншої частини мови, вказувати на окремі їх характеристики; утворювати форми слова, правильно використовувати їх у побудові словосполучення, речення; уникати граматичних помилок у тих випадках, коли в рідній та українській мовах існують різні способи вираження певного граматичного значення; розуміти (при слуханні та читанні) особливості змісту висловлювання, які обумовлені граматичним значенням слова (наприклад, часова віднесеність, доконаність-недоконаність дії тощо); розрізнювати форми одного слова та однокореневі слова; бачити подібність та відмінність окремих граматичних категорій у рідній та українській мовах, контролювати свою мовну поведінку в утворенні граматичних форм 

Текст

Тематична, смислова єдність тексту. Лексичні, морфологічні, синтаксичні засоби пов'язування речень у тексті, засоби смислової конкретизації речення у тексті. Побудова тексту (зачин, основна частина, кінцівка). Абзац. Окремі особливості текстів, які належать до різних стилів, жанрів, типів мовлення 


уміти визначати тему та підтеми прослуханого чи самостійно прочитаного тексту, знаходити в ньому зачин, основну частину, кінцівку; визначати зміст абзаців, знаходити ті засоби, за допомогою яких речення у тексті пов'язані між собою; уміти виявляти окремі особливості тексту, які свідчать про його належність до певного стилю, жанру, типу мовлення (у нескладних випадках); будувати текст з урахуванням зазначених його особливостей 

Речення

Поділ тексту на речення, речення на слова. Речення, різні за метою висловлювання. Прості й складні речення. Зв'язок слів у реченні. Головні та другорядні члени речення. Звертання. Пряма мова. Порядок слів та інтонація як засоби смислової конкретизації речення у тексті (або інші мовні засоби, які використовуються з тією ж метою у тій чи іншій мові) 


розуміти логічний та емоційно-експресивний зміст речення в усному та писемному мовленні; будувати речення різних типів; уміти інтонаційно правильно читати речення різних типів; розпізнавати речення, різні за метою висловлювання, знаходити звертання, слова автора та пряму мову в реченнях з прямою мовою; уміти встановлювати зв'язок між словами речення, ставити запитання до головних та другорядних членів з метою кращого розуміння змісту речення; бачити подібне і відмінне у будові речення в рідній та українській мовах, враховувати її специфіку у власному мовленні 

Правопис

Співвідношення написання й вимови слова. Визначене програмою коло орфографічних та пунктуаційних правил. Списки найуживаніших слів, правопис яких має бути засвоєний 


уміти бачити особливості написання слова, зіставляти його з вимовою, знаходити ті позиції в слові, які містять правописні труднощі та потребують уточнення; безпомилково писати слова із списків для запам'ятовування та застосовувати на письмі правил орфографії; вживати розділові знаки в кінці речення, при звертанні та інші, визначені програмою; списувати, перевіряти написане; писати диктанти, складені за нормативами, визначеними програмою 

Лінгвонародознавча лінія

Тематичні групи слів, що називають реалії життя народу, відображають національну специфіку матеріальної та духовної культури (з урахуванням особливостей життя певної етнічної групи, обумовлених контактами різних культур). Усталені вирази, прислів'я, приказки, загадки, лічилки, пісні, казки, легенди тощо як відображення народного досвіду, особливостей національного характеру. Розповіді про видатних людей того чи іншого народу, в тому числі тих, хто жив (живе) в Україні

розуміти значення визначених програмою слів, усталених виразів, які стосуються народних звичаїв, традиційних ремесел, предметів побуту; знати місцеві географічні назви, власні імена, уміти пояснити їх значення, походження (у нескладних випадках); знати певне коло слів-символів, які асоціюються з тим чи іншим народом (таких, якими для українців є, наприклад, біла хата, калина, барвінок тощо), вміти розказати про них; знати імена видатних людей, які є ключовими постатями в культурі, історії народу, вміти розказати про них; знати прислів'я, приказки, загадки, лічилки, пісні (орієнтовна їх кількість визначається програмою); уміти порівнювати сюжети, персонажів казок, легенд, які є подібними у фольклорі рідного та українського народу



Мови, що вивчаються як окремі предмети

Зміст освітньої галузі

 Результат навчання

Комунікативна лінія

Аудіювання

Сприймання на слух, розуміння текстів, що належать до різних жанрів, стилів, типів мовлення, ступінь складності яких відповідає мовленнєвій підготовці учнів 


уміти уважно слухати текст, розуміти, запам'ятовувати після одного (або після повторного) прослухування його фактичний зміст, з опорою на допоміжні матеріали визначити тему та основну думку; складати свою думку про зміст, персонажів твору, помічати окремі особливості художньої форми 

Говоріння

Відтворення, переказ зразкових текстів; побудова діалогічних та монологічних висловлювань 


уміти інтонаційно правильно декламувати вивчені напам'ять твори, переказувати прослухані чи прочитані твори (детально, вибірково) з опорою на допоміжні матеріали; підтримувати діалог, будувати зв'язні тексти (з опорою на допоміжні матеріали); додержуватися правил мовленнєвого етикету, визначених народною традицією, а також етики спілкування з носіями інших мов, культур; вдосконалювати власне висловлювання 

Читання

Формування, розвиток техніки читання вголос та мовчки; розуміння текстів (самостійно прочитаних або попередньо прослуханих), що належать до різних родів літератури, жанрів, стилів, типів мовлення 


уміти читати вголос та мовчки за визначеними програмою нормативами; розуміти, запам'ятовувати фактичний зміст твору (самостійно прочитаного незнайомого твору або того, що був попередньо прослуханий у читанні вчителем чи в запису); з опорою на допоміжний матеріал визначати тему та основну думку; складати власну думку про зміст, персонажів твору; помічати особливості художньої форми 

Письмо

Формування графічних навичок, техніки письма, навичок правопису. Побудова текстів у писемній формі 


володіти технікою письма за визначеними програмою нормативами; уміти списувати, писати з пам'яті та перевіряти написане, писати зорово-слухові диктанти; висловлювати у писемній формі свої думки, почуття, враження тощо 



Лінгвістична лінія

Мова як найважливіший засіб спілкування і пізнання. Рідна, державна та інші мови 

розуміти необхідність добре знати рідну, державну та інші мови 

Звуки і букви

Звуки мовлення. Групи звуків, що становлять звукову систему мови. Складоподіл. Наголос. Правила вимови. Позначення звуків буквами 


уміти ділити слово на склади, на звуки, визначати наголос у слові, розрізнювати на слух, правильно вимовляти звуки тих груп, що становлять звукову систему мови; додержуватися правил наголошення, вимови звуків у слові; позначати звуки на письмі буквами; знати алфавіт, уміти знаходити слово за алфавітом; бачити подібність і відмінність у звуковій та графічній системах української та рідної мови, стежити за своєю вимовою, додержуватися правил позначення звуків на письмі 

Лексика. Фразеологія

Значення слова. Синоніми, антоніми. Тематичні групи слів. Найуживаніші усталені вирази, їх значення, використання. Словники різних типів 





розуміти значення певного кола найуживаніших слів та усталених виразів; уміти добирати до них синоніми, антоніми; правильно, доречно вживати у власному мовленні слова та усталені вирази з визначених програмою тематичних груп; користуватися словниками для школярів 

уміти помічати в прослуханому або прочитаному тексті слова, усталені вирази які відрізняються особливою точністю, виразністю, образністю; правильно, доречно вживати слова різних тематичних груп, усталені вирази в усному та писемному мовленні; бачити подібність і відмінність у відтінках, обсязі значення слів рідної та української мови; вміти контролювати свою мовну поведінку в слововживанні; користуватися словниками для школярів (орфографічним, тлумачним та іншими) 

Будова слова. Словотвір

Значущі частини слова, творення слів за допомогою префіксів, суфіксів та ін. Зв'язок значення слова із значенням окремих його частин 


усвідомлювати будову слова, роль значущих частин слова; уміти з'ясовувати значення слова, аналізуючи значення окремих його частин; утворювати слова (за зразком) з даних значущих частин слова, пояснювати їх значення; бачити подібне та відмінне у будові слова української та рідної мов 

Частини мови

Значення, граматичні ознаки, роль у реченні. Форми слова. Роль значущих частин слова у творенні граматичних форм 



Різноманітність лексичного значення слів, що належать до тієї чи іншої частини мови 


уміти утворювати форми слова, правильно використовувати їх для побудови словосполучення, речення, уникати граматичних помилок (виправляти помилки), зокрема у тих випадках, коли в рідній та українській мовах існують різні способи вираження граматичного значення 

уміти розуміти (при слуханні та читанні) особливості змісту висловлювання, які обумовлені граматичним значенням слова (наприклад, часова віднесеність дії, рід займенника тощо) 

Текст

Тематична єдність тексту. Засоби пов'язування речень у тексті. Побудова тексту (зачин, основна частина, кінцівка) 




уміти визначати тему та підтеми прослуханого чи самостійно прочитаного тексту, знаходити в ньому зачин, основну частину, кінцівку, розпізнавати засоби, за допомогою яких речення у тексті пов'язані між собою (у нескладних випадках); будувати текст з урахуванням його особливостей 

Речення

Поділ тексту на речення, речення на слова. Речення, різні за метою висловлювання. Зв'язок слів у реченні. Звертання 


уміти розуміти логічний та емоційно-експресивний зміст речення в усному та писемному мовленні, будувати речення різних типів (з опорою на допоміжні матеріали), виразно читати їх; розпізнавати речення, різні за метою висловлювання, встановлювати зв'язок між словами речення з метою кращого розуміння змісту речення; знаходити в реченні звертання; бачити подібне й відмінне у будові речення в українській та рідній мові, враховувати їх специфіку у власному мовленні 

Правопис

Співвідношення написання і вимови слова. Визначене програмою коло орфографічних та пунктуаційних правил. Списки найуживаніших слів, правопис яких треба засвоїти 


уміти бачити особливості написання слова, зіставляти його з вимовою, безпомилково писати слова із списків для запам'ятовування, списувати і перевіряти написане 

Лінгвонародознавча лінія

Тематичні групи слів, що називають реалії життя народу, відображають національну специфіку матеріальної та духовної культури (з урахуванням особливостей життя певної етнічної групи в Україні) 

розуміти значення визначених програмою слів, усталених виразів, які стосуються народних звичаїв, предметів побуту; знати місцеві географічні назви, власні імена, вміти пояснювати їх значення, походження (у нескладних випадках), уміти використовувати слова зазначених тематичних груп у мовленні 

Усталені вирази, прислів'я, приказки, загадки, лічилки, пісні, казки, легенди тощо як відображення народного досвіду, особливостей національного характеру. Національні особливості мовленнєвого етикету. Розповіді про видатних людей того чи іншого народу, у тому числі тих, що жили (живуть) в Україні 

Знати прислів'я, приказки, загадки, лічилки, пісні, казки (орієнтовна їх кількість визначається програмою); уміти дотримуватися правил мовленнєвого етикету, визначених народною традицією, а також етики спілкування з носіями інших мов і культур



Nota Bene
реклама
Вхід до сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Післябукварик підручник 4 клас львівська говірка львівська ґвара літера ґ наголос підручник 1 клас Українська мова 2 клас підручник 3 клас підручник 5 клас підручник 6 клас Велика та мала літери в рубриках велика літера велика літера на початку цитати велика літера після двокрапки велика літера у власних назвах графічні скорочення орфографічні правила переносу підручник 2 клас правила переносу Технічні правила переносу знак наголосу іменники підручник 7 клас поділ іменників на відміни поділ іменників на групи відмінювання іменників зразки відмінювання іменників словник термінів словник-довідник словники морфеми синоніми стилістика російсько-український впевнений старт дошкільна освіта мова в дошкільному віці мовленнєвий розвиток програма розвитку дітей початкова освіта початкова школа кома український правопис мовознавчий словник мовознавчі терміни рідне слово Рідна мова

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Яндекс.Метрика